ЩО ТАКЕ ВІЛ ТА ЯКІ СПОСОБИ ЙОГО ПРОФІЛАКТИКИ ІСНУЮТЬ

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) передається через кров та інші біологічні рідини (сперма, виділення піхви, грудне молоко) під час статевого контакту і вагітності, пологів та годування груддю. Але це і так давно усім відомо, чи не так?

Один зі видів профілактики — уникати потенційно небезпечних ситуацій. Проте існують ще й інші способи профілактики ВІЛ: доконтактна та постконтактна профілактика, а також — лікування ВІЛ як профілактика. 

Тестування

Після інфікування ВІЛ може розвинутися інфекційне захворювання. Воно є хронічним та характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму.

В Україні понад 250 000 людей живуть з ВІЛ і половина з них не знає про свій статус. Так ті, хто не знають, чи вони інфіковані, не розпочинають лікування — а отже, вірус продовжує руйнувати їхню імунну систему. Водночас люди, які живуть з ВІЛ, можуть несвідомо інфікувати інших.

Тестування на ВІЛ — найкращий спосіб профілактики ВІЛ. Адже щойно людина дізнається про свій позитивний статус, вона зазвичай змінює свою поведінку і приймає рішення про використання бар’єрної контрацепції та початок антиретровірусної терапії.

Якщо не лікувати ВІЛ-інфекцію, у людини може розвинутися синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Це комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом імунної системи на ІІІ–IV стадії інфікування ВІЛ. За належного лікування людина може мати довге та повноцінне життя, а без нього ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8–10 років.

Тож якщо людина не обговорює зі своїм партнером або партнеркою ВІЛ-статус одне одного, цю розмову варто почати якомога швидше. Це захистить обох партнерів у майбутньому, адже у разі позитивного тесту на ВІЛ людина зможе розпочати АРВ-терапію, а її партнер або партнерка — доконтактну або постконтактну профілактику ВІЛ.

Доконтактна профілактика ВІЛ

Доконтактна профілактика ВІЛ (ДКП) — це прийом антиретровірусних препаратів для зниження ризику інфікування ВІЛ. ДКП є додатковим до бар’єрної контрацепції методом профілактики для людей, які мають високий ризик інфікування ВІЛ.

Серед них партнери людей, які живуть з ВІЛ, чоловіки, що практикують секс з чоловіками, люди, які надають сексуальні послуги за винагороду, люди, які вживають наркотичні засоби ін’єкційно. Також, якщо людина практикує секс з одним або кількома партнерами, ВІЛ-статус яких їй невідомий, їй варто розглянути опцію прийому доконтактної профілактики ВІЛ.

Разом із презервативами людина, яка приймає ДКП, має понад 99% захисту від передавання ВІЛ статевим шляхом. ДКП приймають перорально щодня по одній таблетці.

Чоловіки, які практикують секс з чоловіками, можуть приймати таблетки за схемою 2+1+1 або так званою схемою «на вимогу». За 2–24 години до запланованого статевого контакту чоловік випиває дві таблетки ДКП, третю — через добу після перших двох, а четверту — ще на добу пізніше.

Із вересня 2015 року Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує ДКП як додатковий до бар’єрного захисту метод профілактики ВІЛ для людей, які мають високий ризик інфікування. Детальніше про ДКП за посиланням.

Постконтактна профілактика ВІЛ

Якщо людина мала професійний контакт з ВІЛ або існує його висока ймовірність, лікар може порадити постконтактну профілактику ВІЛ. Зазвичай це стосується медичних працівників та працівників екстрених служб. Професійним контактом з ВІЛ вважається контакт з кров’ю або рідинами, що містять кров, потрапляння крові під шкіру, на ушкоджену шкіру або на слизові.

Випадковий (непрофесійний) контакт — це будь-який контакт, який стався поза професійною діяльністю. Постконтактна профілактика ВІЛ націлена на попередження розвитку ВІЛ-інфекції після імовірного контакту.

Залежно від того, був контакт професійним чи випадковим, існують різні алгоритми дій та першої допомоги після ймовірного інфікування. Проте важливо пам’ятати, що постконтактну профілактику ВІЛ необхідно розпочати якомога швидше протягом перших годин та не пізніше 72 годин після контакту. 

Зазвичай курс постконтактної профілактики ВІЛ триває 28 днів. Детальніше про план дій при потенційному інфікуванні та рівень ризику інфікування залежно від виду контакту за посиланням.

Лікування як профілактика

Антиретровірусна терапія — прийом антиретровірусних препаратів, які покликані пригнічувати розмноження ВІЛ в організмі людини, зменшувати рівень вірусного навантаження та відновлювати функцію імунної системи. Детальніше про АРТ за посиланням.

Людина, яка живе з ВІЛ, щодня приблизно в один і той самий час приймає ліки, які пригнічуватимуть вірус імунодефіциту в її організмі — зупинятимуть його розмноження. Прийом АРТ пожиттєвий, прийом препаратів переривати не можна. Адже щойно змінюється режим прийому ліків, вірус може пристосуватися до них та стати стійким до антиретровірусних препаратів.

Вже за кілька місяців після початку лікування рівень вірусного навантаження становитиме менше 40 копій РНК/мл, що робить ВІЛ невизначуваним (не визначатиметься тестом) і безпечним як для самої інфікованої людини, так і для її оточення.

Саме в цьому і полягає принцип Н=Н: «не визначається, значить не передається». Невизначуване вірусне навантаження ВІЛ означає, що в крові міститься занадто мало ВІЛ-інфекції для зараження. Детальніше про принцип Н=Н та те, чому він ефективний у подоланні епідемії ВІЛ/СНІД, читайте за посиланням.

Кожен зі способів профілактики ВІЛ є ефективним. Не забувайте регулярно тестуватися на ВІЛ та не бійтеся розпочати із вашим партнером розмову про ВІЛ-статус. Це може врятувати ваше життя та здоров’я!

Медичний кол-центр

У Бахмутському районі працює медичний кол-центр, який покращує взаємодію між лікарями та пацієнтами

Медичний кол-центр – європейський сервіс для мешканців населених пунктів Сіверськ, Різниківка, Свято-Покровське, Серебрянка, Дронівка, Часів Яр, Світлодарськ, Миронівський, Відродження, Криничне, Роти, Воздвіженка, Миронівка Бахмутського району.

 

 

Прогресивні заклади охорони здоров’я зрозуміли, що створення окремих відділів для телефонної комунікації з використанням сучасних технологій – це вимога часу.

У проєкту «Створення комунікаційно-координаційного центру зв’язку між КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Бахмутської районної ради та мешканцями Бахмутського району» за ініціативою ГО «Український Донецький Куркуль» успішно організована робота медичного кол-центру.

Про реалізацію проєкту редакція сайту «Бізнес-Схід» розмовляла з Мариною Губановою, керівницею проєкту, і Ганною Петриченко, очільницею ГО «Український Донецький Куркуль».

Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) Бахмутської районної ради працює по принципу віддаленого офісу, до складу якого входять 7 амбулаторій та 15 фельдшерських пунктів. Радіус обслуговування ЦПМСД – близько 70 кілометрів. Тому дуже важливо якісно та вчасно надавати медичну послугу населенню. Це основне завдання новоствореного відділу в медичній установі.

«Кол-центр відкритий для підвищення рівня інформованості мешканців громади та району, висвітлення питань, пов’язаних з діяльністю медичного закладу, оперативного реагування на потреби в медичних послугах», – розповідає Марина Губанова. – «Звернувшись до кол-центру, клієнт отримує вичерпну відповідь на свої запитання. Ми працюємо для того, аби допомогти людям бути здоровими це не просто слова, не просто красивий рекламний лозунг ми дійсно робимо все можливе, аби зробити якісну медицину доступною».

Основною метою створення кол-центру є підвищення якості послуг медичної організації за рахунок оптимізації пацієнтопотоку. Пацієнт отримує збільшення видів дистанційних послуг, зменшення «точок дотику» з медичними працівниками, скорочення очікування в черзі і часу перебування в медичному закладі. Особливо це стає актуальним в умовах карантинних обмежень та мінливості епідеміологічної ситуації в зв’язку з COVID-19.

Переваги для медичного закладу теж вагомі:

– скорочення відстані між організацією та клієнтами;

– раціональне використання робочого часу медичних працівників;

– зменшення непродуктивного навантаження на лікаря;

– забезпечення швидкої координації і взаємодії структурних підрозділів медустанови;

– налагодження об’єктивної системи контролю.

Наразі медицина на загальнодержавному рівні залишає поняття «пацієнт» та переходить до поняття «клієнт». У кожному медичному закладі реєстратор є візитівкою установи. Саме завдяки йому складається перше враження про медустанову. Тому другим етапом реалізації проєкту по створенню кол-центру стала підготовка кваліфікованих працівників. Зазначимо, що першим етапом була закупівля необхідного обладнання для оснащення робочого міста оператору кол-центру.

Проведені дослідження свідчать, що 40% запитів клієнтів не потребують їхньої присутності у медичній установі або безпосереднього контакту з лікарем. Такі запити, як отримання довідок, направлення до вузьких спеціалістів або по програмі «Доступні ліки» можна отримати дистанційно в зручний час. Таким чином, робота кол-центру оптимізує роботу лікарів та медичного персоналу та економить час клієнта.

«У межах реалізації проєкту були проведені попередні зустрічі на всіх рівнях», – розповідає Ганна Петриченко. – «Ми розмовляли як з молодшим медичним персоналом, так і з топ-менеджерами для того, щоб виявити потреби та задачі, на які необхідно звернути увагу у роботі, тобто працювали виходячи з запиту».

З працівниками медичної установи проведено цикл онлайн-тренінгів, де їх навчали ефективному спілкуванню з клієнтами за телефоном, відпрацьовувалися певні плани розмов щодо доведення інформації до клієнтів та координації їхніх дій.

Мета навчання – швидкість та якість отримання медичної послуги. Медреєстратори завжди працювали офлайн, періодично відповідали на запити у телефонному режимі. Доволі важко перевести одразу великий обсяг роботи в дистанційний режим.

«Телефонна розмова оператора має свою структуру, певний алгоритм», – каже Марина Губанова. – «Тому наша команда розробила скрипти – це шаблони телефонної розмови з клієнтом, які допомагають керувати процесом розмови. Як правило, до нас дзвонять люди у певному емоційному стані, тому дуже важливо серед всього потоку інформації зрозуміти з яким запитом звернувся клієнт та направити діалог у конструктивне русло для вирішення ситуації».

На тренінгах учасникам дали важливі інструменти та навички комунікації, які й надалі будуть використовуватися.
Відгуки від операторів: «Для нас важливим виявилося розуміння як правильно будувати розмову з клієнтом та працювати із запереченнями. Ми навчилися попереджувати конфліктні ситуації, спрямовувати людину до конструктивної розмови,  координувати її дії».

«Під час підготовки до навчання ми намагалися врахувати всі запити персоналу, а після тренінгів отримали зворотний зв’язок», – підсумовує Марина Губанова. – «Учасники тренінгу зазначили, що їм було цікаво і вони отримали корисну інформацію для подальшої роботи. Для нас це найголовніший результат!». 

В умовах сучасного стресового середовище важливо знизити рівень напруги при первинному зверненні клієнта. Будь-яка розмова має кінцеву мету, оператору треба швидко її визначити та надати необхідну і повну інформацію.

«В основному люди цікавляться, за якою адресою можна отримати медичну послугу у найближчій медичній установі, де отримати спеціальну довідку, які необхідно мати з собою документи», – розповідає Ганна. – «Оператори надають повну інформацію клієнту».

У кол-центрі можна отримати необхідну інформацію: записатися на прийом до сімейного лікаря, отримати консультацію лікаря в телефонному режимі в екстреній ситуації, уточнити графік роботи лікарів, дізнатися, як підготуватися до лабораторних досліджень, в якому медичному закладі отримати консультацію вузьких спеціалістів тощо.

Жителі Бахмутського району можуть звернутися до кол-центру у робочі дні з 8.00 до 16.00 за телефонами:

Бахмут                            +38 (095) 479-00-76

Миронівський      +38 (095) 585-27-49

Світлодарськ        +38 (099) 664-50-98

Сіверськ                          +38 (099) 715-11-86

Часів Яр                          +38 (050) 982-27-40

 

Команда проєкту висловлює подяку головному лікарю Андрію Петриченко, заступниці головного лікаря з медичного обслуговування населення Ользі Зінченко, завідуючій Часовоярської амбулаторії Любові Котляр, завідуючій Сіверської амбулаторії Аллі Трубниковій, завідуючій Світлодарської амбулаторії Валентині Сапачовій, завідуючій Миронівської амбулаторії Нелі Самойловій та медичним реєстраторам цих амбулаторій за плідну співпрацю у створенні медичного кол-центру.

Проєкт реалізований ГО «Український Донецький Куркуль» за організаційної підтримки ГО «Взаємодія-Плюс» в межах національного проєкту «Децентралізація» та Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

БРАІЛКО Олександр Григорович

05.10.2020 року, в свій 70-й  день народження, раптово пішов із життя лікар загальної практики-сімейний лікар Часовоярської амбулаторії КНП «ЦПМСД Бахмутської районної ради» БРАІЛКО Олександр Григорович.

46 років свого життя Він присвятив лікувальній справі. Працював головним лікарем дитячої лікарні м. Бахмут (стара назва м. Аремівськ) та Часовоярської лікарні. З 2017 року працював лікарем ЗП-СЛ Часовоярської амбулаторії.

Олександр Григорович був професіоналом своєї справи, чуйною людиною, поважно ставився до пацієнтів та відвідувачів лікарні, серед працівників користувався повагою. Прикладав багато зусиль для створення комфортних умов в лікарському пункті селища Канал, для сучасного оснащення кабінету.

До кінця своїх днів постіно був готовий прийти на допомогу кожній людині.

Браілко Олександр Григорович назавжди залишиться у наших серцях.

Колектив КНП «ЦПМСД Бахмутсокї районної ради» висловлює щирі співчуття рідним, близьким та друзям.

 

Медичне обладнання для надання стоматологічної допомоги

З 2016 року КНП «ЦПМСД Бахмутської районної ради» почало співпрацю з  Фондом Карітас, який взяв шефство над одним структурним підрозділом, а саме над луганською амбулаторію. За цей час було зроблено капітальній ремонт в приміщенні лікувально-профілактичного закладу. Також фонд допомогає медикаментами та паливом для мешканців селища.

Дуже приємний сюрприз був наприкінці серпня, коли Фонд Карітас в черговий раз подарував медичне обладнання для надання стоматологічної допомоги для мешканців села.

КНП «ЦПМСД Бахмутської районної ради» щиро дякує та сподіваєтся на подальшу співпрацю, їх робота сьогодні вкрай важлива як ніколи.

Співпраця з організацією «Medicos Del Mundo»

Продовжується співпраця з організацією «Medicos Del Mundo». У рамках гуманітарної допомоги КНП «ЦПМСД  Бахмутської  районної  ради» 10.07 були отримані матеріали  для  забору крові.  Допомога була надана  за  підтримки  Федерального  міністерства закордонних  справ  Німеччини (GFFO).

Бригади для забезпечення оперативного проведення забору біологічних матеріалів від пацієнтів

Для забезпечення оперативного проведення забору біологічних матеріалів від пацієнтів з підозрою на короновірусну хворобу (COVID-19), які уклали декларації на медичне обслуговування з лікарями КНП «ЦПМСД Бахмутської районної ради», створено три бригади. Вони базуються: в Часовоярської ,  Сіверської  та  Світлодарської  амбулаторії.
Як що у Вас є питання щодо симптомів коронавірусу зателефонуйте:

095-479-00-79 з 9:00 до 18:00 щодня.

Вам відповість заступник головного лікаря КНП «ЦПМСД Бахмутської районної ради»

Валерія Костянтинівна Леонова

Захисні маски та Тест-набір  для швидкого виявлення антитіл COVID-19. 

22.04.2020 р.  для запобігання поширення на теріторії Бахмутського району гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19. КНП «ЦПМСД Бахмутської районної ради» придбані за власні кошти:

захисні маски та Тест-набір  для швидкого виявлення антитіл COVID-19.

Для підтвердження діагнозу необхідно провести дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), що виявляє наявність або відсутність в організмі самого вірусу.

У разі  забору зразків біоматеріалу для аналізу можна виявити інфекцію вже на 1-2 день після потрапляння вірусу в організм, тобто ще задовго до появи у пацієнта клінічних симптомів коронавірусної хвороби.